Назва мовою оригіналу: Новоград-Волинський
Держава: Україна
Регіон: Житомирська область
Географічні координати: 50°35′00″ пн. ш. 27°37′13″ сх. д.
Статус міста з: 1795 р.
Населення: 56132 чол.
Міський голова: Віктор Весельський
Офіційний сайт міста: http://novograd.osp-ua.info
Місто Новоград-Волинський знаходиться в центрі Українського Полісся в північно-західній частині Житомирської області на мальовничих берегах річки Случі, за 218 км на захід від Києва. Місто обласного підпорядкування, центр однойменного району.
Історія міста багата та цікава. Вперше воно згадується більш як 750 років тому в Іпатіївському літописі (1257 рік) як Возвягель в складі Галицько-Волинського князівства. Втім, відновлені археологічні розкопки Городища свідчать про значно старший вік міста. У першій половині XVст. поселення згадується як село Звягель, а в 1570 р. як містечко, що складається з 161 будинку. Ядром нового поселення стала фортеця, побудована у 1507 р. за наказом князя Костянтина Острозького. У 1620 р. у Звягелі було п’ять вулиць і два передмістя з загальним числом дворів 403. Під час національно-визвольної війни місто зазнало значних матеріальних та людських втрат, адже стало прикордонним містом та залишалось таким до Андрусівського миру 1667 року. Життя у Звягелі стало налагоджуватися тільки з першої чверті XVIII століття, починаючи з якого, зокрема були споруджені його головні храми: у 1730 р. - дерев’яний собор, близько 1740 р. - Велика синагога, приблизно в середині сторіччя - дерев’яна церква Святої Трійці, а в 1766 р. - новий кам’яний костьол.
Указом російської імператриці Катерини ІІ центром Волинської губернії було призначено Звягель, перейменований з цієї нагоди в Новоград-Волинський. В такому статусі місто проіснувало аж до встановлення тут радянської влади в 1920 році.
13 лютого 1871 в історії міста та всієї України сталась знаменна подія - в родині Ольги та Петра Косачів народилася донька Лариса - згодом українська письменниця, відома як Леся Українка. Лариса прожила в Новограді-Волинському від народження до переїзду родини до Луцька весною 1879.
В 1923 році Новоград-Волинський отримав статус центру однойменного району, який в 1937 році увійшов до складу Житомирської області УРСР. До Другої світової війни в місті відбувалась стрімка мілітаризація, так як тоді воно мало статус прикордонного. У період відбудови та соціалістичного будівництва в місті збудовано та введено в дію багато житлових будинків, нових промислових підприємств та установ соціального призначення. Сучасний Новоград-Волинськиий займає площу 2667 га, з якої забудовано 2053 га. За даними місцевої топонімічної комісії, у 1997 р. у місті нараховувалося 344 вулиць, провулків і площ.
Без перебільшення, Новоград-Волинський можна назвати перлиною Українського Полісся. Сюди приводять десятки доріг аби побувати у чудовому місті, яке подарувало світові геніальну поетесу Лесю Українку. Останні 20 років місто стало центром відродження національних традицій поліського краю, місцем збору аматорських фольклорних колективів, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, шанувальників творчості видатної Лесі Українки на Міжнародному святі літератури і мистецтва „Лесині джерела”.
Долину та Новоград-Волинський з 2008 року поєднує тісна співпраця в рамках участі в проекті Муніципальна програма врядування і сталого розвитку ПРООН. Побратимська угода між містами була підписана в 2009 році в ході візиту широкої делегації долинян до Новоград-Волинського. З аналогічним візитом новоград-волинці того ж року відвідали Долину. Протягом наступних років міста активно співпрацювали в різноманітних сферах, зокрема в питаннях реформування ЖКГ, енергоефективності та сталого розвитку. Між Долиною та Новоград-Волинським відбувається також жвавий обмін різноманітними делегаціями як у сфері культури так і професійних зв’язків.
