Архіви публікацій


Урядові сайти

Президент України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України

Долинські ресурси

Долинська райдержадміністрація Долинська районна рада
Долинська центральна районна бібліотека Краєзнавчий музей Бойківщина

Наші партнери



Сесія

 

______________________
Засідання 41 сесії Долинської міської ради відбудеться 27 вересня 2018 року
Початок роботи о 10:00 годині

Виконком

Чергове засідання виконавчого комітету Долинської міської ради відбудеться:
Початок роботи о:

Радіо


Долинська міська рада у Facebook
Долинська міська рада на YouTube

Адміністрування сайту


Лічильник


20.02.2018

Як у Долині “інспектор” “нафрей-мут(ив)”

ЯК У ДОЛИНІ «ІНСПЕКТОР» «НАФРЕЙ-МУТ(ИВ)»

Ведучий соціального проекту телеканалу «1+1» Володимир Остапчук, «втікаючи» з міста, забув сказати, що тут «їдять» маленьких дітей…

Оксана РОВЕНЧАК

Любителі української телевізійної клоунади сполошилися:  з екранів маскультури зникла їхня улюблениця в білих рукавичках, що обмацувала ними все підряд. З особливою прискіпливістю  оглядала підматрацники, простирадла…

Телевізійна зірка, схоже, змінила заняття. Можливо, вона ще повернеться до ролі амбітного «ревізора» й буде тепер наскоком, скажімо, перевіряти, в якому спідньому працюють кухарі, покоївки, директори готелів, ресторанів…

А чому б і ні! Це ж рейтинги! Зміна можливого «ревізування» лише припущення й не без певного жарту. Так чи інакше, але це дивитимуться впереміж із політичною рекламою прийдешніх виборів. Круто!

А поки що вільну нішу зайняв дуже схожий на свою попередницю за манерою поведінки, яка не має нічого спільного із журналістською етикою та її стандартами, ведучий «Євробачення-2017» Володимир Остапчук. Отож шоу триває, нехай і за іншою назвою зі смисловою спорідненістю слів «ревізор» та «Інспектор», але майже однакове за змістом. Новий ведучий часто навіть запитує у тих, кого «інспектує», із вдаваною жіночою лагідністю: «Куди ви тікаєте?».

Шоу є шоу. Транслює програму «Інспектор. Міста», виготовлену на одній продакшн-студії. Зрозуміло, телевізійники самостійно обирають, що їм демонструвати, чим заповнювати контент. Ніхто не має права втручатися в редакційну політику чи змушувати до певного вибору, якщо це відбувається в рамках чинного пресового законодавства. Але ж є і зворотний зв’язок із оціночними судженнями про побачене й почуте, який визнав Європейський суд з прав людини, оскільки йдеться про загальновідомі факти з підтвердженими висловлюваннями й зображеннями.

Надмірна реклама  завжди насторожує

Доволі насичена реклама про вихід на екран проекту «Інспектор. Міста», про його ведучого. Релізи, часті анонси, інтерв’ю, що Володимир Остапчук віддає перевагу європейським цінностям, вірить у щасливе майбутнє нашої країни й живе в ній, хоча є резидентом Канади. Але, вважає він, на телебаченні, як і в суспільстві загалом, — «занадто забагато негативу». Каже, що в нього загострене почуття справедливості. Коли реформували міліцію, «в перші два місяці хотів туди йти». Не менш цікава з огляду налаштування глядачів до «інспектування» й така засторога, щоб ніхто, мовляв, не міг запідозрити в замовлених сценаріях: «Коли ми приїжджаємо із камерою, нам все одно кажуть: «Ви потім усе поріжете і покажете, як ви хочете», — по-акторському дивується правді, мовленій самим. Але, схоже, так воно і є! І приклад тому — перебування в Долині як звичайного шоумена, але аж ніяк як журналіста, яким він гучно представлявся, мов на сцені, лише на словах, а не належним чином.

Розмову веду тільки про сюжет. Що відбувалося за кадром з боку знімальної групи, її поведінки, не сумісної зі стандартами журналістики, найпевніше зацікавить правоохоронні органи, Національну раду з питань телебачення й радіомовлення, Національну спілку журналістів України, профільний комітет Верховної Ради України, уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. і не лише інформація, відзнята на камеру видавця-журналістки місцевої газети (почасти це теж є в шоу), а також збережена фіксація подій офіційними камерами спостережень, яких понад п’ятдесят, що охоплюють майже все місто. Від зверхності, приниження людської гідності багатьох долинян захистили телефонні відео. Замовний сценарій шоу — це не журналістика, це навіть не російська маскультура, а щось гидливіше, густо замішане на маніпуляціях з допомогою багатьох камер проекту «інспектор. Міста». Для них замало, на мою думку, навіть таблички «Ганьба України» без шансу на виправлення. Оповитий вивертною брехнею, правдивим ніколи не станеш.

…Володимир Остапчук як ведучий «Євробачення-2017» один з перших вітав переможця з Португалії Сальвадора Собрала. Весь мистецький світ зачарований його піснею «Для нас обох». Хлопець співав душею і… зболеним серцем, що ледве билося в грудях. Його світлий голос тихо покоряв людські серця без усіляких шоу. і ось майже в часі збіглися події: Сальвадорові Собралу зробили пересадку серця і він днями знову заспівав, ще ніжніше й душевніше. У цей час український ведучий «Євробачення-2017» шоуменить на замовлення, завдаючи болю людським серцям. Це найкраще порівняння на цьому прикладі цінностей. Можливо, навіть не європейських чи українських, а просто загальнолюдських.

Продумана верстка  чи недогляд?

Вівторок, 30 січня 2018 року. Загальнонаціональний телеканал «1+1», кінцевим бенефіціарним власником якого є олігарх Ігор Коломойський, у вечірньому випуску ТСН показав міського голову Долини Володимира Гаразда, який, сповідуючи відкритість влади, погодився на соціальний проект ТСН «Мер під прикриттям» (зйомки відбувалися раніше). Можливо, випав йому не дуже характерний за іноземним найменуванням для нашого краю образ Санта-Клауса, але, переодягнувшись у казкового персонажа, ввічливо й зацікавлено збирав у торбину побажання своїх виборців. Око милували панорамні відеоряди оновленої площі біля пам’ятника Михайлові Грушевському, затишні й утеплені багатоповерхівки із сучасними дахами, яких уже третина, й не припиняється модернізація інших. Журналісти ТСН не пропустили поза увагою факти, що Долина є лідером України з енергозбереження, що місто охоплене камерами відеоспостереження, які цілодобово моніторять спеціалісти. З телеекрана глядачі довідуються, що в Долині завдяки цьому та іншим заходам наполовину знизилася злочинність. Нововведення також дозволяє запобігати багатьом правопорушенням.

Перебраного на Санта-Клауса міського голову долиняни не впізнавали. Бажали, щоб кращими були дозвілля для пенсіонерів, організація дитячого спорту. До спеціальної книжки побажань долиняни вписали дальше впорядкування доріг, розв’язання проблем з бродячими собаками. Люди охоче, не ховаючись, відповідали на запитання журналістів ТСН про міського голову, що він зробив для Долини, як дбає про людей. Усміхнені, радісні обличчя. Без озлоблення одна жінка побажала, «щоб мер уже не обирався на другий раз». За підсумками соціального експерименту Володимир Гаразд подякував долинянам, сказав, що й далі буде дбати про місто, його людей.

Соціальний проект ТСН, можливо, й за не дуже вдалою стилістичною назвою «Мер під прикриттям», звучав у ТСН о 19 годині 30 хвилин, а вже о 22 годині того ж вечора на тому ж телеканалі з напрочуд інтенсивним анонсом з’явилося шоу «інспектор. Міста», підготовлене на «Pilot Studio» з ведучим Володимиром Остапчуком. Щонайменше дивною виглядає верстка програм на загальнонаціональному каналі. Це звичайний недогляд чи, можливо, банальна імітація? Мовляв, ми в одному соціальному проекті показали в позитивному ракурсі і чільника міста, і саме місто, а через дві з половиною години замастили їх найчорнішою фарбою. На мою думку, це відбулося за замовним сценарієм, з допомогою так званих таємних агентів, у яких вуха стирчать навіть за сюжетними викрутасами. Але таємне завжди стає явним. Здебільшого скривджені більше мстять, ніж допомагають торжеству справедливості. Нерідко самі підлаштовують пастки, щоб не виявитися брехунами в очах замовника. Грубо, майже по-бандитськи. Поведінка понад десятьох «інспекторів», більшість з яких були з камерами й із закритими каптурами обличчями, нагадувала групу захоплення або обшуку без рішення суду. У своїй зухвалості разом з місцевими агентами вони перевершили «фрей-мут(изм)» — явище, зрозуміле для філолога Володимира Остапчука за частинами загального слова. Телевізійники так «нафрей-мут(или)» під час зйомок, а потім, коли монтували відзняте, що надміру саморозрекламований сюжет має шанс увійти до навчальних посібників для студентів факультету журналістики, як не треба працювати з камерою і словом, як не принижувати людську гідність, не повчати, не маючи на це ні професійного, ні морального права. Очевидно, недарма Володимира Остапчука так тягнуло до лав поліції. «інспектор» і ті, хто підписував сюжет до ефіру, мабуть, знають, що журналіст не є ні слідчим, ні прокурором, ні суддею. Не випадково ведучий анонсував оцінку глядацької  аудиторії, мовляв, «поріжете й покажете, як хочете». Так, мабуть,  і трапилося.

У суботу поліклініка  не працює, а вони кажуть: «закрилися»

 П’ятниця, 3 листопада 2017 року, завершення робочого дня. До кабінету не заходить, а влітає група людей з телекамерами. і чомусь обличчя закриті каптурами. На запитання, хто вони, мовчать. На того, хто цікавиться, що за люди, спрямовують до осліплення п’ять-шість камер і лицемірно посміхаються. Між собою спілкуються тільки російською мовою. Лише ведучий без каптура й розмовляє українською, постійно усміхається і вдавано заграє з тими, з ким спілкується. Зрозуміло, що саме він і в кадрі.

Про ящик з ліками начебто знав заздалегідь. Навели агенти. Можливо, власне вони й понапихували туди протерміновані таблетки. Місцева газета періодично друкувала розлогу інформацію про «Медикаменти для нужденних від Благодійного фонду громади міста Долини». Повинні бути рекомендації лікаря на ті чи інші ліки, вказувалися назва, діюча речовина, країна-виробник, термін придатності. З місцевої преси, офіційних сайтів благодійного фонду, інших електронних джерел пацієнти довідувалися про нові надходження. Дороге медичне обладнання, устаткування, меблі, функціональні ліжка й багато інших потрібних речей — на рахунку добрих справ цієї благодійної організації. Але вони, ці добрі справи для людей, не цікавили «інспектора».

Фактично заблоковані в кабінетах, обурені діями агресивних незнайомців, які не пред’являли документів, а ведучий обмежувався лише словами: «Я Володимир Остапчук, телеканал «1+1», окремі з них зателефонували до місцевої газети з надією допомогти з’ясувати, що то за колеги прибули з Києва. Видавець і журналіст Оксана Кізима приїхала з камерою і вперше в житті стикнулася з нахабністю й зверхністю представників телебачення. Як свідчать очевидці, вони перешкоджали їй знімати, штовхали, а потім більшістю камер, крім однієї, в якій красувався ведучий, засліпили очі та її об’єктив. То хто кому перешкоджав у законній професійній журналістській діяльності?

Ось чому, мабуть, і з’явилося в сюжеті вихоплене з контексту під час провокативних дій з боку киян, що вона звичайна громадянка. Інакше вони мають відповідати за законом. Зрештою, правову оцінку цим та іншим діям і повинні дати правоохоронні органи.

Таке враження, що команда «інспектора» пройшла добрий вишкіл, щоб подібними маніпулюваннями ліпити сюжет. Мастаки провокацій з Києва, мабуть, тільки й чекають, щоб вивести когось з рівноваги. Насправді нелегко стриматися в ситуації, коли колегу-жінку спочатку штовхають, засліплюючи прожекторами, а потім вдаряють і не дозволяють знімати. Нелегко, але треба стримуватися в словах, щоб не давати зверхникам від столичного телебачення виходити сухими з води.

Ще одним яскравим свідченням того, що ведучий маніпулює думкою глядачів і нагнітає штучно негатив, є кадри в сюжеті, коли він виставляє на підвіконні поліклініки табличку з «ганьбою міста» і каже, що, мовляв, долиняни перелякалися «інспектування» й закрилися. Насправді це була субота, а цього дня, як відомо всім, цей медичний заклад, як і скрізь, не працює. Автори замовного сюжету також перестаралися, шукаючи компромат на міського голову, і не знали, що поліклініка й лікарня належать до комунальної власності районної ради.

Щось погано  спрацювали агенти

Сюжет «Інспектор. Міста» побудований так, начебто знімальна група спершу побувала в одній з міських шкіл. Насправді першою під її «інспектування» потрапила поліклініка. До школи вона навідалася в понеділок за зверненням однієї мами про начебто непрості взаємини сина-підлітка з директором. Але попри те ведучий не оминув «інспектування» шкільної їдальні. Звично коротко: «Я  Володимир Остапчук. Телеканал «1+1» й одразу, майже бігцем, до кухні. Дарма, що халат звисає з плеча, що ворсистий шарф теліпається на грудях. До речі, впродовж усього сюжету я не побачила, щоб ведучий перед камерою розпаковував пакет зі спеціальним одягом перед тим, як заглядати в каструлі. Не хочеться вірити, що він багато разів використовує одноразовий халат. Цікаво також, чи знімальна група має відповідні медичні документи, інакше може занести до їдалень всяку заразу. Навряд чи є юридичні пояснення, на якій підставі «інспектор» з численною командою перевіряють посуд, мішають у каструлях страви тощо. Ведучий не є інспектором. Це лише така назва розважального шоу для підвищення рейтингу телебачення. І ніхто не надає йому права перевіряти виробничий процес. А що робить Володимир Остапчук? Сяк-так накинутий на одне плече одноразовий халат багаторазового використання, майже постійно з довгим шарфом, що трясеться над каструлями з їжею для дітей. Ведучий зчаста посилається на закордонний досвід. Але там до таких порушень не вдаються. Натомість замовляють страву, описують її, потім належним чином запаковують у присутності шеф-кухаря й відправляють для лабораторних досліджень. Ось і все.

Агенти підвели студію, до якої звернулася мама зі скаргою на директора. Ведучий спочатку намагався зробити жертвою малолітнього, щоб, можливо, додати балів програмі за її ефективність у розв’язанні задавненої педагогічної проблеми. Не вийшло. Підвели агенти. Хлопець виявився не таким, яким його представили телевізійникам. Натомість ті, своєю чергою, допустили порушення, бо не затемнили в кадрі дитяче обличчя. До того ж, нехай і устами матері, але поширили інформацію про стан здоров’я хлопця.

Програмі «інспектор. Міста» притаманна вседозволеність напоказ. Хто сказав, що коли до школи навідалися журналісти, причому без належного представлення (не всі знають в обличчя шоумена Володимира Остапчука), то директор не повинен іти на уроки. До школи ведучий навідався без узгодження дати й часу можливої зустрічі, яка не була невідкладною. Жодний журналіст не має права змушувати директора чи будь-якого вчителя порушувати навчальний план. Натомість ведучий з притаманною йому артистичністю назвав це принизливою втечею.

Білі нитки застирчали у наперед спланованому скандальному сюжеті, коли одна з працівниць школи несла упаковку ліків для своєї знайомої. Ведучий наздогнав її, звичайно, все це під прицілом камер, і наполіг показати. Схоже, його вже переслідують італійські ліки. і ніби це виводить його на ящик з пірулками в поліклініці з цієї ж країни. і тут знову промахнулися агенти. За змонтованим сюжетом в часовому просторі начебто все сходиться. Насправді, про що вже йшлося, знімальна група спершу побувала в поліклініці. Випадковість? Це, мабуть, додасть роботи правоохоронним органам, чи, бува, хто з можливих агентів не підкинув протерміновані ліки і на кого мала падати тінь.

Справжня гордість Долини  без таблички «Інспектора»

Здебільшого людей, до яких навідується знімальна група, лякає слово «інспектор». На думку, напевне, спадають радянські часи, коли всілякі інспектори залякували й принижували, знаходили якомога більше «жучків», щоб потім вимагати солідніший хабар. Тут щось схоже, лише «Інспектор» розмовляє вдавано лагідно. Учитель за професією — найперше актор, а відтак грає роль і психолога, і економіста, і юриста, і провізораѕ Назагал коли щось «інспектує», то це робить обов’язково з розумним обличчям.

Зрештою, поводиться так, як йому дозволяють ті, кого «інспектує», котрі не знають своїх прав і обов’язків.  І коли знімальну групу не впускають на підприємство, то це, за словами ведучого, лише через те, що там, мовляв, щось приховують. Йому невтямки, що ніде в Європі навіть професійні журналісти-розслідувачі, не те що шоумени, не намагаються без дозволу керівника бувати на виробництві. І тим паче там, де виробляють харчову продукцію. Це означає, що телепоказ зі своїм «інспектором» виходить з європейського поля й наслідує російську журналістику. Навіть якщо на приватних підприємствах усе добре, керівник, як роз’яснюють медіа-юристи, має право заборонити такі візити через бажання зберегти комерційну таємницю та конфіденційну інформацію. Як і вчинили в «Солодкій Долині». Це приватне підприємство експортує печиво та інші солодощі до багатьох країн Євросоюзу. Це і є гордістю Долини і всієї України.

Місто ніколи не буде Карловими Варами

І лише з однієї причини: тут немає геотермальних вод, якими славиться Чехія. Ведучий все переплутав. Немає й соляних шахт, а є соляні джерела, на базі яких власне й планується розвинути потужний курортно-туристичний комплекс. Справу гальмує те, що й досі давнє підприємство, яке не працює, перебуває в державній власності, є історичною пам’яткою. Про це пишуть місцеві газети, і люди знають свої справжні багатства, а не надумані у сюжеті «інспектор. Міста». Ні, агенти не годяться, якісь вони нерозумні або спеціально дезінформують «інспектора».

Насмішили. Від манії величі до манії переслідування

Найсмішніше в сюжеті, коли «інспектор» разом із командою імітують стеження за ними, бо вони, бачите, «накопали щось тут». Поквапом під прожекторами камер збирають речі, бо нібито за ними стежить хтось на автомобілі. Треба було відзняти його номерний знак, камер то он як багато! Не показали…

Розумні люди з перших кадрів і речень ведучого зорієнтувалися, що це замовний сюжет. Невдало розіграна так звана й «ефективність» шоу. У «популярному» супермаркеті з низкою протермінованих продуктів його представник ходив за «Інспектором» і як старанний учень акуратно занотовував у блокнот усі зауваження ведучого. Ну, нормально. Але коли він одягнув фірмову футболку з написом «Ти не один» й «1+1», то було й смішно, й грішно. Словом, шоу…

Спірна ситуація  з «Укрнафтою»

Володимир Гаразд належить до п’ятірки найкращих мерів-інноваторів України за визначенням Міжнародного саміту мерів та «Української правди». Долина має величезний досвід успішної праці в багатьох сферах життя. Це те багатство, яке не відбере ніхто, й ніякі «інспектори» не затьмарять його. Лише постійний її розвиток здатен поліпшувати життя містян.

Уперше за багато років розпадається нафтогазовидобувний комплекс. ПАТ «Укрнафта» під усякими приводами скорочує виробництво,  позбавляє роботи багатьох долинян, які все життя видобували тут нафту й газ. Держава разом з групою «Приват» на чолі з олігархом Ігорем Коломойським вперто нав’язують передання вироблених промислових земель до комунальної власності міста. На них не можна буде вести будівництво, господарювати. Під час засідання ХХVII сесії міської ради (13 липня 2017 року) депутати не погодилися на пропозицію. На жаль, це питання не сходить з порядку денного столичного відомства. 26 жовтня минулого року на засіданні ХХХII сесії міської ради знову відмовили «Укрнафті», яка не хоче рекультивувати землі, як цього вимагає закон. З цього приводу міський голова на одному з місцевих телеканалів торік 27 жовтня заявив, що міська рада і він як міський голова рішуче захищатимуть законні інтереси територіальної громади.

Можливо, не випадково й з’явився «Інспектор», щоб під різними надуманими приводами знеславити Володимира Гаразда як міського голову, котрий дбає про людей Долини з її тисячолітньою багатою історією.

Передрук здійснено з дозволу першоджерела –  обласної газети “Галичина”, №14 (5361) , 15 лютого 2018 року  (м. Івано-Франківськ)