Конкурс


Мобільні додатки
Надання адміністративних послуг
Інтернет-приймальня
Єдина система місцевих петицій
Звернення громадян
Веб-платформа “Відкрите Місто”
Електронні сервіси
Електронна реєстрація дітей в ДНЗ
Правила благоустрою міста Долина
Розклад руху пасажирських автобусів по місту


Архіви публікацій


Урядові сайти

Президент України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України

Долинські ресурси

Долинська райдержадміністрація Долинська районна рада
Долинська центральна районна бібліотека Краєзнавчий музей Бойківщина
Спільнота долинян вконтакті Солодка Долина
Благодійний фонд громади м. Долина Карпатський трамвай. Найкращий відпочинок в Карпатах

Наші партнери



Сесія

 

______________________
Засідання 33 чергової сесії Долинської міської ради відбудеться 30 листопада 2017 року
Початок роботи о 10:00 годині

Виконком

Чергове засідання виконкому Долинської міської ради відбудеться:
Початок роботи о:

Долинське радіо


Енергоефективний калькулятор

Долинська міська рада у Facebook
Долинська міська рада на YouTube

Лічильник


Адміністрування сайту


Опитування

Якими, на Вашу думку, повинні бути першочергові господарські пріоритети в роботі міської ради на 2018 рік (оберіть до 3-х варіантів відповіді)?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...

Детальніше:


10.11.2017

Його музика ніби існувала в особливому вимірі

«Любити музику більше, ніж себе», – так визначив секрет свого успіху всесвітньовідомий український композитор Валентин Сильвестров, який нещодавно зустрів свою 80-ту осінь. Музичний вечір, присвячений його творчості, відбувся в Долинській дитячій школі естетичного виховання імені Мирослава Антоновича. 

Валентин Сильвестров – особистість легендарна й суперечлива, неповторний і своєрідний митець, чию музику, раз почувши, неможливо забути. Ставлення до його творчості дуже неоднозначне – від різкого неприйняття до пристрасного захоплення. Сьогодні Сильвестров є одним з найбільш виконуваних у нас і особливо за кордоном українських композиторів. Але шлях до визнання був у нього дуже непростим. Його музику не сприймали радянські критики, ігнорували творчість. Його виключали зі Спілки композиторів, а твори майже не виконувались. Його музика ніби існувала в особливому вимірі, роздратовуючи своєю енергетикою та свободою. Але він мав офіційне визнання у світі, багато міжнародних нагород, звань, титулів. Про нього за життя пишуть книги, а він – усе життя пише музику.
Сильвестров – автор фортепіанних, оркестрових, камерно-інструментальних, вокальних композицій, хорових духовних творів, музики до кінофільмів. Фрагменти деяких з них у виконанні відомих оркестрів та хорів учні, викладачі та гості музичного вечора мали можливість почути й переглянути за допомогою мультимедійної системи. Фортепіанні п’єси з циклів «Дитяча музика» виконали вихованці школи Софія Васютин (викладач О. Б. Дзядик), Роман Древаль, Роксолана Карчак (викладач Л. Я. Гавалюх).
В. Сильвестров — лауреат Міжнародної премії ім. С. Кусевицького, Міжнародного конкурсу композиторів «Gaudeamus», Державної премії України ім. Т. Шевченка, Народний артист України. Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, Ярослава Мудрого V ступеня. Почесний доктор Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету «Острозька академія». Ще у 70-х роках ХХ ст. він очолив список 20-ти найвидатніших композиторів світу в опитуванні, яке проводили німецькі музикознавці. Він єдиний з українських митців номінувався на міжнародну музичну премію Grammy.
Валентин Сильвестров – особлива постать української музичної культури. Про нього можна одночасно сказати, що він – і всесвітньовідома особистість, і – Громадянин з великої літери. Принаймні серед композиторів академічного середовища Сильвестров лишається єдиним, хто віддзеркалив у своїй творчості події Майдану ще до розв’язки трагічних подій, єдиним, хто публічно висловлювався на підтримку Революції Гідності.
«Мою музику можна порівняти з квітами. У них є краса і немає гніву» (В.Сильвестров). У своїх інтерв’ю композитор неодноразово говорив про те, що краса ніколи і ніким не була втрачена або знайдена. Краса живе сама по собі у світі, який нас оточує: у сході сонця, деревах, траві, радості вітання, «у звичайних мирних заняттях, у яких немає злоби». Питання полягає лише в тому, чи зможемо ми поглядом, не затьмареним повсякденністю, побачити цю красу.

тижневик “Добра справа”