Конкурс


Мобільні додатки
Надання адміністративних послуг
Інтернет-приймальня
Єдина система місцевих петицій
Веб-платформа “Відкрите Місто”
Електронні сервіси
Електронна реєстрація дітей в ДНЗ
Правила благоустрою міста Долина
Розклад руху пасажирських автобусів по місту


Архіви публікацій


Урядові сайти

Президент України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України

Долинські ресурси

Долинська райдержадміністрація Долинська районна рада
Долинська центральна районна бібліотека Краєзнавчий музей Бойківщина
Спільнота долинян вконтакті Солодка Долина
Благодійний фонд громади м. Долина Карпатський трамвай. Найкращий відпочинок в Карпатах

Наші партнери



Сесія

 

______________________
Засідання сесії Долинської міської ради відбудеться: 13 липня
Початок роботи о: 10:00 годині

Виконком

Чергове засідання виконкому Долинської міської ради відбудеться: 14 липня
Початок роботи о: 14:00 год.

Долинське радіо


Енергоефективний калькулятор

Долинська міська рада у Facebook
Долинська міська рада на YouTube

Лічильник


Адміністрування сайту


Опитування

Підтримай громадську Ініціативу!

Переглянути результати



Болехів – Скелі Довбуша

information34-300x280

Асоціація

«Туристично-інформаційний центр «Бойківщина»

м. Долина, вул. Грушевського, 11, обл. Івано-Франківська

тел.+380347725230

 

Маршрут вихідного дня

«Стежками Довбуша»

 

Тип маршруту: велосипедний + піший + кінний (на Ваш вибір)

Початок маршруту: м. Болехів

Кінець маршруту: пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Довбуша»

Протяжність: 15 км

Маркування: відсутнє, стежки – протоптані

У передгір’ї Карпат, де рівнина переходить у горби, а далі – у справжні гори, високо над віковими буками височіють могутні кам’яні велетні – Скелі Олекси Довбуша.

 

Скелі Довбуша – група пісковиків висотою 30-40 метрів, розкиданих на площі більше 2-х гектарів, покраяні потаємними ходами та стежками.

Скелі зачаровують своєю неповторністю та загадковістю.

Ви маєте можливість скупатись у прозорому гірському водоспаді «Грайливий», що знаходиться у підніжжі скель.

Це було 70 мільйонів років тому. Тоді земля, де ми живемо, була теплим морем. Палюче сонце висушило води, а на дні його з гальки і пісків утворились дивовижної форми кам’яні велетні. Навіть зараз, якщо погладити долонею їхні кам’яні тіла, на руці залишаються дрібнесенькі піщинки.

Величезним півмісяцем шириною майже у 200 метрів простягнулись скелі основного масиву із заходу на схід.

Чи не кожна зі скель здавна мала свою назву. Чому саме таку – часом важко сказати; багато з них продиктовані самою формою каміння, інші навіяні містичними переказами. Дуже незвично виглядає сіра скеля “Книжка” заввишки в два людські зрости, яка нагадує за формою відкриту книгу. Та найбільш чудернацькі виникли вже у наші дні: “Поцілунок собаки-барабаки”, “Майн Кампф”, “Шлях самурая”, “Корчма при дорозі”, “Політ над гніздом зозулі”, “Лісоповал”, “Валіза Сальвадора Далі”.

 

Та чи не найцікавішим місцем комплексу є так званий Замок. Це печерний комплекс у північній частині Основного массиву. Із трьох сторін окреслений скелями, наче стінами, а з четвертої – захищений оборонним валом. Неподалік простежуються обриси своєрідних кімнат, які служили досить комфортним місцем для відпочинку, адже взимку тут не дуже холодно, а влітку приємно прохолодно. Навіть свій ставок мали ті, хто мешкали тут. Що саме тут було розміщено – точно не відомо. Та дослідники притримуються думки, що за княжих часів знаходилась справжня оборонна фортеця.

Коли смертельно поранений Довбуш помирав – Карпати тремтіли від розпачу, через це й утворились скелі, пізніше названі на його честь. Казками багатий карпатський край. Та, мабуть, не дарма про українського Робін Гуда було складено силу-силенну легенд.

У У XVIIІ столітті у місцевих лісах справді ховались опришки. Кажуть, тут вони зберігали те, що забирали від багатих панів. Тож відповідно багато легенд пов’язано зі скарбами.
Величезний камінь досі закриває вхід у печеру із золотом Олекси Довбуша. Відчинити її можна, сказавши заповітне слово. Та ніхто, на жаль, не знає цього слова…
На честь ватажка опришків названо і немало скель. Доторкнувшись до кам’яного серця Олекси, треба загадати кохання, і воно обов’язково буде у вашому житті.

У моноліті північно-західних скель справді є печери. Деякі природного походження, деякі – створені людиною (вищезгаданий Замок). Останні досить майстерно оброблені – рівні стіни та стеля, навіть вироблені сходинки. Був тут і свій колодязь. Ймовірно, кілька століть назад печера служила скельним монастирем для давніх християн. Та місцеві жителі схильні вірити, що саме тут, переховуючись, жив Олекса Довбуш.

А якщо копнути глибше – побачимо на території Бубнища древнє сакральне городище. Кажуть, наші предки мали тут святилище-палеообсерваторію. Для чого служили ці глибокі ніші, вироблені у каменях? Мабуть, не дарма дивні ущелини ще давним-давно гуцули прозвали “Брамою на Цей Світ” та “Брамою на Той Світ”. Вірили, що через них приходили на землю міфічні Люди-Велети. Жителі Карпат і зараз пам’ятають немало легенд про тих Велетів…

Відпочинково-туристичною зоною скелі Довбуша стали ще за часів австрійського панування у краї. Такого висновку дослідники дійшли, проаналізувавши написи на скелях та зображення на старих листівках.
Із цим періодом в історії заповідника пов’язане ім’я Романа Шухевича. Вилізши без всякого спорядження на скелю Одинець, замість австрійського прапора, який височів там, він встановив український стяг. Було це у перші серпневі дні 1925 року – дні обласної зустрічі пластунів. Серед інших на зустріч прибув п’ятий курінь ім. Князя Ярослава Осмомисла із міста Стрий – курінь, до якого належав майбутній провідник української нації Степан Бендера.

Не менш популярні скелі Довбуша і серед сучасної активної молоді. Особливо їх люблять ті, хто займається скелелазінням. Навіть міжнародні змагання із цього виду спорту проводять тут. На скелях прокладено понад сто маршрутів різного рівня складності.
Інфраструктура довкола заповідника досить розвинена. Поїсти і відпочити туристам пропонують гостинні колиби. А любителі пожити у наметі можна зупинитись на місці централізованої стоянки, яка спеціально для цього обладнана.